понеділок, 14 березня 2016 р.




Година Землі - це всесвітня подія, рушійною силою якої є саме Ви, Ваша оргнанізація чи компанія, Ваш навчальний заклад, Ваше місто! Долучіться до Години Землі та вмикайте свою силу! Поширте заклик кампанії серед своїх друзів, працівників чи клієнтів, візьміть участь в Естафеті добрих справ, єднайтеся зі світом, символічно вимкнувши світло 19 березня, щодня думайте про Планету та допомагайте природі простими діями. У Вас є сила змінити світ! 
 

вівторок, 16 лютого 2016 р.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! КОЖЕН АКТ ПІДПАЛУ - ЗЛОЧИН ПРОТИ ПРИРОДИ!


Інформаційно-методичні матеріали
Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру
щодо шкідливості спалювання сухої рослинності та відповідальності за це

         Останніми роками спалювання навесні сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо. Весною, коли сходить сніг і оголюється грунт, а також пізно восени деякі господарі влаштовують пожежі, спалюючи суху траву. Люди, які заявляють, що спалювання торішньої трави корисне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу  - це  злочин проти світу природи! Основна небезпека полягає в провокуванні лісових пожеж і руйнуванні природніх біоценозів.

І. Чому не можна палити траву і до чого це призводить?
1. Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості грунту. Спалювання органічної речовини - це головний фактор зниження грунтової родючості. Від спалювання сухої трави збіднюється грунт, а мінеральні речовини, які містяться в попелі, досить легко вимиваються поверхневими та грунтовими водами і лише незначна їх частина засвоюється рослинами.
2. Пожежі - одне з найголовніших джерел викидів вуглекислого газу в атмосферу, пов’язаних з господарською діяльністю людини. При частих пожежах згорає не тільки суха трава, а й накопичена в грунті органіка, і відповідно, збільшується кількість викидів вуглекислого газу. Отже - посилюється так званий «парниковий ефект», який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.
3. У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинного і тваринного світу. Скрізь, де пройшли пали, не буде вже колишнього різнотрав’я, бур’яни  захоплять звільнену територію.
4. Під час пожеш гине корисна ентомофауна ( комахи, їх личинки, лялечки),  дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення грунту. Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину грунту до коріння рослин і одночасно роблять грунт пухким, живим. Суха минулорічна трава - не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.
5. Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та знищення місць гніздування таких птахів як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щевриків. Гніздовий період цих птахів розпочинається на початку квітня. Випалені місця птахи залишають назавжди.
6. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні грунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, дрібних ссавців, плазунів.
7. При весняному підпалі пошкоджуються дерева, особливо їх коренева шийка - дуже вразливе місце просто над землею. При цьому дерева або згорають, або пошкоджуються так, що залишаються покаліченими назавжди.
8. Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий, надзвичайно шкодить людям, хворим на алергічні захворювання. При спалюванні трави  вздовж автодоріг у повітря потрапляють солі важких металів, які осіли на листі, траві. Такий дим просто отруйний. Часто в сухій траві знаходиться сміття і, зокрема, небезпечні при спалюванні пластикові пляшки. У сільській місцевості у вогні згоряють залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи леткі токсичні сполуки.
9. Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Щорічно 10% лісових пожеж в області виникає через проведення весняних палів. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними грунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій. Особливістю пожеж на торфовищах є здатність торфу горіти на глибині до 0,3-1,5 метрів. Після згорання торфу зола, що залишилася з верхнього 10-сантиметрового шару може мати радіоактивність в десятки разів більшу, ніж радіоактивність вихідного матеріалу. Дим в умовах радіоактивного забруднення торфовищ також виступає можливим переносником радіонуклідів, що призводить до вторинного забруднення території і негативно впливає на здоров»я людей, що знаходяться в зоні його розповсюдження.
10. Спалювання трави переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків, зокрема і з людськими жертвами.

ІІ. Відповідальність за спалювання сухої рослинності
         Державна екологічна інспекція у Львівській області закликає не спалювати суху рослинність та сміття.
         Крім шкоди, що буде завдана довкіллю та здоров’ю людей, порушник нестиме відповідальність за свої дії: згідно ст. 77-1 КУпАП - на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.
         Також необхідно зазначити, що за підпал відповідає не тільки безпосередньо палій, а й власник (орендар) земельної ділянки.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! КОЖЕН АКТ ПІДПАЛУ - ЗЛОЧИН ПРОТИ ПРИРОДИ!



пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

Чому потрібно сортувати сміття?


1 т макулатури зберігає від вирубування 17 дерев
1 т пластику економить 750 кілограм нафти
1 т склобою економить 300 кг кальцинованої соди та 1250 кг первинних матеріалів для шихти
Шихта — суміш вихідних матеріалів у заданому кількісному співвідношенні, наприклад суміш матеріалів (руди, шлаку, коксу, вугілля і т. ін.), що їх переробляють у металургійних, хімічних та інших технологічних процесах. При спіканні шихти у металургійній печі, з руди виплавляють чистий метал.