У суботу, 14 квітня 1888 р. о 8-й годині 30 хвилин у лікарні
Вілліє при Військово-медичній академії, на лікарняному ліжку помер 41-річний
мандрівник у вишиванці Микола Миклуха-Маклай, вчений-антрополог, знавець
тринадцяти мов, чиє ім`я носить 300
км узбережжя о. Нова Гвінея - Берег Миклухо-Маклая.
Народився нащадок козаків Микола Миклухо - Маклай 17 липня
1846 р в Малині на Житомирщині. За часів Хмельницького його пращур шотландський
лицар Майкл МакЛей одружився з дочкою курінного отамана Охріма Макухи
(Миклухи). Того Охріма, який разом із синами Омельком, Назаром і Хомою воював
проти поляків; у якого Назар, панночку покохав і на бік ворога став. Вночі
брати пробралися до фортеці, щоб викрасти Назара та покарати козацьким судом,
але наткнулися на польську варту. Хома (молодший) наказав братові доставити
зрадника батькові, а сам бився до загину. Охрім-таки покарав Назара. Цей епізод
став основою повісті «Тарас Бульба», яку Микола Миклухо-Маклай завжди возив із
собою.
Батько Миколи Миклухо-Маклая – випускник ніжинського ліцею,
начальник петербурзької залізниці, був добре знайомий із творами Т.Шевченка.
Він вислав 150 карбованців (половину річної зарплати) Шевченкові у вигнання, за
що був звільнений з роботи і мав йти під суд, але 40-літній українець помер від
туберкульозу, лишив удову та п’ятеро дітей. Мати - з польсько-німецької родини
лікаря Беккера, її родичами були Гете і Міцкевич. Хворобливий трирічний
Миколка, вражений смертю татка, почав заїкатися. Втім, крихке здоров’я не
завадило Миколі отримати освіту, вступити до вишу, але у 1864 р. за участь у
виступах студентів був виключений із Петербурзького університету без права
вступати до іншого вищого навчального закладу Росії. І ніколи б не одержав він
дозволу на виїзд за кордон, якби не роман українця з фрейліною царя, на яку
імператор поклав око. Довелося Миколі здобувати вищу освіту за кордоном:
Гайдельберг, Лейпціг, Єн, був асистентом відомого природознавця Ернста Геккеля.
У 1866-67 рр. відвідав Канарські острови та Марокко, три
весняні місяці 1869 р. провів на узбережжі Червоного моря. Перші спостереження
вченого стосувалися зоології, потім - географії, антропології й етнографії. Від
1870 р. почалися одіссеї великого мандрівника: Нова Гвінея, острови Малонезії
та Мікронезії, півострів Малакка, Австралія. 1880 р. українець у Сіднеї
заснував австралійську біологічну наукову станцію. Він розробив проект
створення на Новій Гвінеї незалежної держави - Папуаського Союзу. Пізніше
безуспішно домагався від царського уряду дозволу організувати на Новій Гвінеї
«вільну російську колонію». Він від імені десятка тисяч людей звернувся до
британського уряду. І сталося диво – Британія відмінила колонізацію Нової
Гвінеї. Через десять років повернувся до Європи, читав лекції в Лондоні,
Берліні, Парижі. Приїхав на батьківщину, досліджував фауну Чорного моря та
південного узбережжя Криму.
Миклуха-Маклай мав власну думку й умів її відстоювати:
виступав на захист рідної мови. Звертався до Бісмарка, російського царя і у
листопаді 1882 р. Миклухо-Маклай зустрічався в Гатчині з Олександром III.
1883 р. він отримав дозвіл царя на одруження; повернувся до
Сіднею, одружився з Маргарет-Еммою Робертсон - дочкою прем`єр-міністра Нового
Південного Велсу. Три роки прожив дослідник серед папуасів, вивчив їхній побут
і діалекти. 1885 р. виступив на захист проти німецької анексії північно-східної
Нової Гвінеї. Сорокарічним повернув із дружиною та двома синами додому. Поїхав
до столиці, щоб приготувати до друку свої праці. Двічі він приїздив до Малина в
маєток матері, де вивчав побут і традиції поліщуків, цікавився походженням
древлян, їх історією. У цей час петербурзьку квартиру Миклухо-Маклая відвідував
Яворницький і немало експонатів виканючив. У Дмитра Яворницького був талант
циганити, сяде й заявляє: «Як цей панцир черепахи прикрасить наш музей! Не піду
звідси – поки не дасте!». І таки сидів.
Сьогодні 12 онуків, правнуків, праправнуків Миколи
Миклухо-Маклая живуть в Австралії та вважають себе українцями, очолюють
Товариство українців Австралії. Старійшина цього роду - диктор австралійського
державного телебачення Роберт Миклухо-Маклай, ще за радянських часів (1980 і
1988 рр.) був у Києві, він таємно вночі на таксі за долари промчав до Малина,
щоб сфотографувати будинок, де народився його дід-українець.